Інструменти доступності

Версія для друку
Середа, 07 лютого 2018 15:04

Що треба знати про лептоспіроз

Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що перебігає із гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. В Україні він реєструється в усіх областях, причому зберігається тенденція до подальшого зростання захворюваності.

Хворобу спричинюють патогенні лептоспіри L. interrogans, яких за антигенною структурою налічується понад 200 серологічних варіантів, об'єднаних у 23 серогрупи.

Лептоспіроз належить до природно-вогнещевих інфекцій. Джерелом інфекції є тварини. Природні осередки формуються дикими дрібними гризунами в заболоченій місцевості, приозерних заростях, заплавах річок. У гризунів та комахоїдних (полівки, пацюки, миші, землерийки, їжаки) інфекція протікає безсимптомно, а лептоспіри виділяються з сечею тривалий час. Велика і дрібна рогата худоба, щури, собаки, свині, також можуть переносити лептоспіроз без будь-яких клінічних проявів.

Основне значення в патології людини мають серовари icterohaemorrhagiae, grippotyphosa, hebdomadis, canicola, pomona та ін. Лептоспіри утворюють екзотоксин і ферменти патогенності, а при їх загибелі вивільнюється ендотоксин. Лептоспіри стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), тривало виживають у воді, однак дуже чутливі до висушування, сонячного проміння, високої температури, кислот, препаратів хлору.

Основний шлях зараження лептоспірозом для людини та тварин – водний, зараження відбувається при купанні та вживанні води з неблагополучної водойми. Тварини також заражаються при поїданні  трупів гризунів та інфікованих кормів. Крім водного шляху у собак є свої особливості зараження лептоспірозом.

Різноманітність клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу. За даними МОЗ, серед гризунів, виловлених у населених пунктах, інфікованими були майже 50%, у природних умовах – 25%.

У 2017 році від усього числа досліджених Державними лабораторіями Держпродспоживслужби областіі на лептоспіроз було виявлено позитивно реагуючих 53,6% коней, ВРХ - 4,1%, свиней - 3,0%. Після перенесеної хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет, проте можливі повторні випадки, спричинені тим самим (дуже рідко) або іншим сероваром лептоспір.


З профілактичною метою необхідно систематично проводити дератизаційні заходи, не допускати до джерел водопостачання і продуктів харчування гризунів; не вживати воду з відкритих водойомів; проведити комплекс ветеринарно-санітарних робіт. Важливим заходом специфічної профілактики лептоспірозу  являється вакцинація, яка проводиться згідно з чинними настановами по застосуванню вакцин з тими серотипами і сероварами, які виявлені при діагностиці тварин. Вакцинація  попереджає  захворювання,  аборти,  виключає формування лептоспіроносійства.  Імунізація частини  поголів'я  не припиняє  епізоотичний  процес  в  господарстві,  тому що постійно залишаються неімунні, сприйнятливі до лептоспірозу тварини.

Прочитано 2801 разів