Інструменти доступності

Версія для друку

Питання та відповіді

Що потрібно роботи в разі підозри отруєння бджіл засобами захисту рослин?

Питання профілактики та отруєння бджіл регламентується Інструкцією з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженою наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 року №338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 р. за №280/35902.

При виникненні отруєння бджіл пасічнику необхідно терміново звернутись до органу місцевого самоврядування  за місцем розташування пасіки з письмовою заявою про проведення обстеження пасіки та фіксації випадку отруєння бджіл.

Постійно діюча комісія при органах місцевого самоврядування:

  • оглядає пасіку, встановлює достовірність загибелі бджіл;
  • встановлює обставини, за яких сталася загибель бджіл;
  • надає рекомендації щодо визначення шкоди, заподіяної власникам пасік унаслідок отруєння бджіл;
  • відбирає матеріал, опломбовує, оформлює супровідний лист та передає власнику для доставки в лабораторію;
  • встановлює джерела та причини загибелі бджіл, надає висновки та пропозиції.

До складу комісії входять представники органів місцевого самоврядування, представник територіального органу  Держпродспоживслужби, представник територіального органу Національної поліції,  власник пасіки та інші особи за потреби.

В акті (затверджений Наказом) комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння і тд. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.

Інформацію про те, кому належить оброблене засобами захисту рослин поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати в органах місцевого самоврядування.

Проби загиблих бджіл, проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію для дослідження (Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя).

Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину препарату, застосування якого можливо призвело до отруєння та загибелі бджіл.  

Що потрібно для відправки великої рогатої худоби на експорт?

  1. Для відправки тварин на експорт потрібно провести профілактичний карантин.
  2. Для проведення профілактичного карантинування суб’єкт господарювання повинен направити відповідну заяву до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про наміри проведення карантинування тварин, з метою їх подальшого експорту.
  3. Профілактичні щеплення ВРХ проти сибірки і трихофітії, діагностичні дослідження та обробки проводяться в терміни і з періодичністю, відповідно до вимог країни імпортера, настанов по застосуванню засобів захисту тварин, які застосовуються, інструкцій щодо профілактики інфекційних хвороб тварин. Для великої рогатої худоби відповідно законодавства України при карантинуванні обов’язково проводяться дослідження на:
  • бруцельоз (комплексне серологічному дослідження за РБП (РА) і РЗК (РТЗК), які проводять не раніше як через 45 днів після останнього щеплення проти інфекційних захворювань, протипаразитарних та інших профілактичних ветеринарних обробок – п.п. 3,4; 3,8 інструкції з профілактики бруцельозу),
  • туберкульоз (підлягає   поголів'я  тварин,  що реалізуються в інші господарства,  за 30 діб до  завезення  та  на 25 добу   профілактичного   карантинування  в  господарстві  після завезення - п.2,8 інструкції з профілактики туберкульозу),
  • лептоспіроз (сироватка  крові  на  лептоспіроз  в  РМА  з  лептоспірами 7 груп: помона,     тарасові,     гебдомадіс,     сейро,     гриппотифоза, іктерогеморрагія,  каніколя – п. 3.1.3 інструкції з профілактики лептоспірозу).
  • лейкоз - досліджують на лейкоз за допомогою РІД, ІФА або ПЛР у господарстві-постачальнику - не раніше ніж за  30  днів  до реалізації; у господарстві-покупці - у період карантинування – п. 3.4 інструкції з профілактики лейкозу),
  • Інфекційний  ринотрахеїт, пустульозний   вульвовагініт, баланопостит (серологічними методами (РН,  РА,  ІФА, РНГА) одноразово крім при завезенні на племпідприємство досліджується дворазово із інтервалом 21 день – п.п.3.3, 3.4, 4.3 інструкції з профілактики інфекційного ринотрахеїту.)
  1. По закінченню профілактичного карантинування з виконанням усіх вимог країни-імпортера, власник має звернутись за місцем реєстрації тварин в державну установу ветеринарної медицини та отримати ветеринарне свідоцтво.

На кого поширюється обов’язок отримання експлуатаційного дозволу?

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, при цьому вони зобов’язані отримати вищевказаний документ  на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.

Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:

  • первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;
  • транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
  • зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
  • виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;
  • експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі.

Як зареєструвати  потужність оператора ринка?

Відповідно до ст. 25 Закону України  Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80) та  Порядку  проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 39 10 лютого 2016 року (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0382-16) для державної реєстрації потужності оператор ринку подає територіальному органу компетентного органу за адресою потужності   заяву затвердженої форми  (http://dpsscn.gov.ua/).

Заява про державну реєстрацію потужності може бути подана в паперовому або електронному вигляді. Подання заяви в електронному вигляді здійснюється з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа у порядку, встановленому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та  Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Заява подається оператором ринку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності, оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).

Реєстрація потужностей проводиться безкоштовно.

Які документи інспектор повинен пред’явити перед проведенням позапланової перевірки?

Відповідно до статті 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) та статті 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю) Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16/page перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, посвідчення (направлення) що включає в себе:

  • найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
  • найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
  • місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
  • номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу;
  • тип заходу (позаплановий);
  • форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
  • підстави для здійснення заходу;
  • предмет здійснення заходу;
  • інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) та надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення);
  • службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю);
  • у разі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) надати копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення перевірки.

Які основні вимоги для перевезення домашньої тварини за кордон?

Законодавством України визначено порядок перевезення тварин як всередині держави, так і за її межі. Він передбачає отримання ветеринарного паспорту для тварини, її чіпування та щеплення. Варто зазначити, що кожна країна-член ЄС запровадила заходи для переміщення домашніх тварин, які відповідають вимогам Регламентів (ЄС) 576/2013 та (ЄС) 577/2013. Тобто, для того, щоб вивезти тварину в іншу державу, зокрема, до країн ЄС, власник повинен виконати вимоги цієї країни. Необхідна інформація щодо переміщення домашніх тварин з територій третіх країн до Європейського Союзу доступна за посиланням http://ec.europa.eu/food/animal/liveanimals/pets/index_en.htm.

Отже, тварина маж бути чіпована, мати ветеринарний сертифікат та щеплення проти сказу. Чіпувати тварину та отримати для неї паспорт міжнародного зразка можна у приватній і в державній установах ветеринарної медицини.

Для отримання міжнародного ветеринарного сертифіката власник повинен забезпечити тварині щеплення проти сказу не пізніше, як за 30 днів до отримання документа. Також до ветеринарного сертифіката додається довідка про результати експертизи діагностичного закладу на напругу антитіл щодо сказу. Це дослідження на наявність антитіл до збудника сказу робиться не раніше, ніж за 30 днів після дати вакцинації і не пізніше ніж за три місяці після проведення щеплення. В Україні єдиною установою, яка уповноважена ЄС проводити лабораторні дослідження сироватки крові на наявність антитіл до збудника сказу є Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ).

Отримавши результати даної експертизи, власник має звернутись за місцем реєстрації тварини в державну установу ветеринарної медицини та отримати ветеринарне свідоцтво – форма №1.  Ці всі відмітки можуть заноситися в міжнародний паспорт тварини. На підставі цих документів та експертного висновку державними інспекторами ветеринарної служби на кордоні та транспорті видається міжнародний ветеринарний сертифікат.

Прочитано 3335 разів