ukende

Підписка на розсилку новин

Введіть Вашу e-mail адресу:

Календарні свята та події

Увага! Загроза поширення карантинних організмів з насіннєвим та посадковим матеріалом

Незабаром настане пора весняно-польових робіт. Хороший господар заздалегідь дбає про якісний насіннєвий і посадковий матеріал. Що посієш, те й пожнеш – говорить народна мудрість. І від того, що посадимо ми у нашу благодатну землю під час весняного посіву, залежить те, що зберемо чи не зберемо восени. На жаль, з насіннєвим та посадковим матеріалом існує велика загроза проникнення та подальшого поширення карантинних організмів, які здатні завдати значної шкоди не тільки культурним рослинам, а й здоров’ю людини.

З насінням овочевих, квітково-декоративних та багаторічних культур можна висіяти, а потім розповсюдити на своїх землях такі карантинні організми, як амброзію полинолисту, повитиці (всі види), гірчак повзучий, ценхрус якірцевий, сорго алепське та інші.

Крім того, вона здатна в 2 рази більше використовувати води у порівнянні з колосовими хлібами, значно висушує ґрунту, а також різко знижує його родючість, забираючи з нього велику кількість поживних речовин. При високій забур’яненості урожай сільськогосподарських культур знижується до 100%. На луках та пасовищах амброзія витісняє злаково-бобові рослини, що значно погіршує кормові якості сіна та знижує продуктивність трав. Рослина амброзії містить гіркі ефірні олії – через це є неїстівною для тварин. Дана рослина надзвичайно шкідлива для здоров’я людини. Її пилок - сильний алерген, що викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.
Амброзія полинолиста знижує врожайність сільськогосподарських культур. Розвиваючи масивну наземну частину та кореневу систему, сильно пригнічує ріст культурних рослин.

Повитиці - рослини-паразити. Вони не мають ні коріння, ні листків, а являють собою нитковидні або шнуровидні гіллясті жовто-коричневі або зелено-жовті стебла, що прикріплюються до інших рослин за допомогою присосок. При цвітінні стебло густо вкривається рожевими або білявими квітками у головках або клубочках.

Основним шляхом розповсюдження золотистої картопляної нематоди є ґрунт із цистами, які обсипались із заражених рослин, а також бульби картоплі, коренеплоди, цибулини, укорінений садивний матеріал, декоративні й інші рослини із заражених полів.

Квітуча рослина дуже приваблива, але надзвичайно шкідлива. Не дарма у народі її називають «фітовампір». Повитиця не забирає із ґрунту ні воду, ні поживні речовини, але проникаючи у культурну рослини за допомогою присосок, живиться соком рослини-господаря. Найбільш полюбляє паразитувати на конюшині, люцерні, виці, льоні, буряках, моркві, цибулі, картоплі, тютюні та інших рослинах. Втрати врожаю культурних рослин, що заселені повитицею, складають до 50%, а в тяжких випадках спричиняють і повну їх загибель.

Варто звернути увагу на посадковий матеріал картоплі, який може бути носієм таких карантинних організмів, як золотиста картопляна нематода, рак картоплі та картопляна міль.

Втрати урожаю від ураження даним видом нематод становлять 30 - 80%, погіршуються смакові властивості бульб за рахунок  зменшення вмісту сухої речовини, крохмалю, білка та вітаміну С.

Рак картоплі – хвороба, що поширюється через заражені бульби, які виросли на ураженій ділянці. Збудник раку зберігає життєздатність у ґрунті на протязі 30 років. Поверхня уражених  бульб покривається наростами, які з’являються з вічок і схожі на кольорову капусту. Їх величина варіюється від декількох міліметрів до десятків сантиметрів.

Спочатку нарости бульби мають світло-жовтий колір, а потім набувають темно-коричневий відтінок і, розпадаючись, загнивають. Іноді вони можуть з’явитися між стеблами і на листках поверх землі. 

Уражені бульби непридатні до вживання.

Гусениці розвиваються в середині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошкоджені картопляною міллю стають непридатними для посадки та переробки.
Картопляна міль розмножується у полі та сховищах. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками, шкідник знову потрапляє у поле. Характерна зовнішня ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями — скупчення екскрементів на поверхні.

Насіннєвий, посадковий та садивний матеріали обов’язково повинні пройти фітосанітарний контроль та лабораторну експертизу для того, щоб унеможливити появу та поширення карантинних організмів .

Купуючи насіннєвий, посадковий та садивний матеріали, громадяни повинні вимагати фітосанітарні документи (карантинний сертифікат, акт).

ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Офіційний портал