Понеділок, 08 квітня 2019 10:31

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Чернігівщини у весняний період 2019 року

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави. Наростання позитивних температур сприятиме повсюдному виходу хлібних клопів, які за прогрівання листяної підстилки виходитимуть на її поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16-17ºС і вище перелітатимуть у посіви озимих зернових культур.

В теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів.

У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів інсектицидів, їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз. на кв.м.

Вибір конкретних інсектицидів для захисту зернових культур у період вегетації має базуватися не лише на знанні їхніх властивостей, механізмів дії на комах чи способів токсикації рослин. Передусім потрібно враховувати видовий склад, особливості розвитку й живлення фітофагів, строки заселення й пошкодження ними рослин.

Хлібні п’явиці вже розпочали заселення і живлення по краю полів на озимих зернових культурах. Надалі відбуватиметься заселення ярих культур, а саме пшениці, ячменю і вівса за температури 10-15ºС. За такої ж температури активізуються хлібні блішки, від яких перш за все потерпатимуть молоді, ослаблені рослини ярих зернових колосових культур, зокрема пшениці і ячменю, які ефективно захищають через обробки крайових смуг посівів на початку заселення полів. У фазах сходів - 3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 помахів сачка посіви обробляють рекомендованими інсектицидами відповідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

У посівах зернових колосових культур розвиватимуться злакові мухи (переважатиме шведська), які заселятимуть та шкодитимуть передусім  послабленим та зрідженим після зимівлі озимим посівам. Злакові попелиці відроджуватимуться, розмножуватимуться, заселятимуть і шкодить на посівах зернових культур. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які у ярих культур викликають у місці уколу білі, а в озимих - жовто-фіолетові плями. Вірофорні цикадки є переносниками вірусних хвороб.

Під впливом грибів — збудників хвороб у рослинах виникають патологічні зміни фізіологічних процесів, що супроводжуються порушенням функцій рослини або окремих її частин. Хвора рослина є своєрідною біологічною системою, в межах якої ростуть і розвиваються два організми — рослина і патоген, що співіснують на основі особливої взаємодії та регулюються умовами зовнішнього середовища. Зараження листковими хворобами призводить до зменшення фотосинтетичної поверхні листків, їх передчасного старіння і відмирання. Крім того, розвиток патогену глибоко змінює фізіологічні процеси рослини. Потік асимілятів, синтезованих рослиною, спрямовується не на розвиток самої рослини, а частково крадеться грибами-патогенами для власного розвитку. Наразі повсюдно в посівах, передусім озимих зернових, відновлюється розвиток різноманітних хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин, уражені борошнистою росою, септоріозом. Проявлятимуться кореневі гнилі. За встановлення оптимальних температур та вологості повітря ймовірно сформуються осередки інтенсивного розвитку зазначених хвороб. Частіше вони виявлятимуться на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном. Під час виходу в трубку хворі рослини захищають через обприскування посівів дозволеними фунгіцидами на основі діючих речовин: піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л, ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол 250 г/л, пропіконазол, 90 г/л + прохлораз, 400 г/л, карбендазим 500 г/л, флутріафол, 117,5 г/л+ карбендазим, 250 г/л  та іншими.

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, 400 г/л, альфа-циперметрин, 100 г/л та іншими. У посівах відростаючих багаторічних бобових трав розвиватимуться та шкодитимуть різноманітні довгоносики (бульбочковий, люцерновий, конюшиновий), клопи, гусінь совок.

Технічні культури. Одна з найбільш рентабельних, господарсько-важливих і актуальних польових культур — це ріпак. На сьогодні він є найпоширенішою олійною сільськогосподарською рослиною родини капустяних. Ріпак є досить вимогливим до умов вирощування: ця рослина полюбляє високородючі ґрунти, активно реагує на фітосанітарну ситуацію і, відповідно, є чутливим до пошкоджень шкідниками і ураження хворобами. З огляду на це ріпак забезпечує високу продуктивність лише за правильного підбору попередників та чергування культур, що унеможливлюють накопичення і розмноження небезпечних для нього, спільних з іншими культурами, збудників хвороб і шкідників. А втім, навіть за науково обґрунтованої організації сівозмін, оптимізації систем живлення й обробітку ґрунту, шкідливі організми досить часто створюють неабияку небезпеку для посівів. Особливо гострою є загроза від комах-шкідників у весняний період, зважаючи на їхню широку екологічну адаптивність, здатність до інтенсивних міграцій, поліфагію та  високу шкодочинність. В агроценозах ріпакових полів у весняний період зустрічаються такі види шкідливих комах: стеблові прихованохоботники, ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, капустяні блішки, хрестоцвіті клопи, листоїди, білани, капустяна совка, капустяна міль, капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд. Однак найбільш поширеними фітофагами ріпаку навесні, проти яких зазвичай завжди потрібно застосовувати інсектициди, є прихованохоботники та ріпаковий квіткоїд. Осередки заселення квіткоїдом, прихованохоботниками (5-6 жуків на рослину) до цвітіння захищають інсектицидними препаратами. Відмічатиметься шкідливість хрестоцвітих блішок.

Посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур хворітимуть на кореневі гнилі, фомоз, альтернаріоз, несправжню борошнисту росу. В подальшому в разі теплої вологої погоди з частими дощами та високої вологості повітря розвиток зазначених хвороб ймовірний від помірного до інтенсивного ступенів. Для оздоровлення посівів застосовують дозволені фунгіциди на основі діючих речовин: фосетил алюмінію 800 г/кг, металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг, тебуконазол, 250 г/л, тощо.

Рослини ярого ріпаку за прохолодної, дощової погоди та невчасного знищення ґрунтової кірки уражуватимуться чорною ніжкою. За сухої теплої погоди хрестоцвіті блішки пошкоджуватимуть сходи ярої культури, під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги.

Відбуватиметься пересування звичайного бурякового довгоносика до верхніх шарів ґрунту. За температури повітря 17-27°С спостерігатиметься масовий вихід шкідника. Передбачається значна їх шкідливість. Також сходи цукрових буряків заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. Зазначені умови сприятимуть розселенню з місць зимівлі бурякових блішок, щитоносок, дротяників, несправжніх дротяників.

Потрібно здійснювати постійний нагляд за поведінкою жуків довгоносика, зокрема, на початку заселення посівів цукрових буряків у період сходів – другої-третьої пар листків культури. Збереженість сходів від цього фітофага гарантується за умов використання для сівби цукрових буряків насіння, що оброблене захисно-стимулюючими речовинами.

Розвиток коренеїду залежатиме від наявних ґрунтової інфекції та вологи в ґрунті під час формування сходів, а також якості обробки насіння відповідними фунгіцидними протруйниками, заходів агротехніки, щодо вирощування культури.

У період сходи – 2-3 пари справжніх листків (за перевищення ЕПШ) проти звичайного і сірого бурякового довгоносика, блішок, щитоносок, крихітки, інших слід проводити обробки рекомендованими інсектицидними препаратами.

Ранніми сходами льону харчуватимуться льонові блішки, проти яких на початку заселення крайових смуг поле обробляють дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: лямбда-цигалотрин, 50 г/л, зета-циперметрин, 100 г/л.

Плодові культури. Серйозну небезпеку для плодових дерев і кущів в період розпускання бруньок представляють садові довгоносики та трубковерти. Найбільш поширеними є сірий бруньковий довгоносик і яблуневий квіткоїд, менше букарка та казарка. У фенофазу «оголення бутонів» проводять обприскування плодових дерев і кущів проти довгоносиків.

Небезпечні шкідники багаторічних насаджень, особливо в стадії гусениць, —  молі та листокрутки. Значної шкоди, особливо молодим деревцям, завдають кліщі, які живляться клітинним соком  рослин. Плодово–ягідним культурам шкодять бурий і червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Заселяють вони всі плодові та ягідні рослини (крім жовтого сливового), але віддають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода. Не менш шкідливими від павутинних є кліщі родини еріофіїд, які пробуджуються і шкодять ще до розпускання бруньок і мешкають всередині гал. При живленні вони виділяють у листову тканину ферменти, під впливом яких на листках утворюються гали. До цієї групи відносяться грушевий галовий, сливовий галовий, грушевий листовий та інші види кліщів.

Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці. Шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформації листків і плодів, зниження урожайності, морозостійкості. Плодові заселяють зелена яблунева, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листокрутка, грушево-зонтична, чорна вишнева, сливова обпилена попелиці. За вегетаційний період розвивається від 5 до 10 генерацій.

Ще одна група сисних шкідників — листоблішки або медяниці. На зерняткових поширені яблунева та грушева медяниці. В період розпускання бруньок із яєць відроджуються личинки, які зразу приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, які мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4-5 поколінь за вегетацію.

Наступна група шкідників, що завдає шкоди рослинам у весняний період, плодові пильщики. Найбільш поширеними  та шкідливими із них є яблуневий і сливовий плодові пильщики.

Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12°С сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. Повсюдно заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за стійких температур понад 10°С, а виліт метеликів за суми ефективних температур 90-110°С.

Стабільна плюсова температура повітря сприятиме розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб. Тільки-но бруньки набухають і розпускаються, на молоді листочки осідають спори фітопатогенів, а саме за умов чергування зволоження й підсихання листків при температурі понад 7°С слід очікувати  розвиток парші яблуні та груші. При температурі 18-25°С і значному насиченні повітря вологою, ймовірний масовий розвиток борошнистої роси. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів необхідно провести захисні заходи на плодових і ягідних культурах у фенофази «розпускання бруньок» – «рожевий бутон». Головне виконати їх своєчасно і кваліфіковано.   На яблуні в фенофазу «оголення бутонів» проти довгоносиків та на яблуні і сливі, перед цвітінням проти плодових пильщиків застосовують інсектициди на основі діючих речовин: тіаметоксам, 250 г/кг, дельтеметрин, 250 г/кг, лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л, тіаклоприд, 480 г/л, хлорпірифос, 480 г/л. Вищезазначені препарати (окрім інсектицидів з діючою речовиною тіаметоксам) ефективні проти листокруток, шовкопрядів, молей, попелиць, медяниць. Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарициди на основі діючих речовин: феназахін, 200 г/л, гекситіазокс, 100 г/кг, піридабен, 200 г/кг та інші. Сорти яблуні сприйнятливі до парші та борошнистої роси в фенофазу «рожевий бутон» обробляють вдруге фунгіцидами на основі діючих речовин: дифеноконазол, 250 г/л, крезоксим-метил, 500 г/кг, трифлоксістробін, 500 г/кг, ізопіразам , 100 г/л + дифеноконазол, 40 г/л. Сорти яблуні стійкі до парші, але сприйнятливі до борошнистої роси обприскують зазначеними вище фунгіцидами або застосовують препарати ефективні проти борошнисторосяних грибів. Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують препарати на основі діючих речовин: боскалід, 267 г/кг + піраклостробін, 67 г/кг, пенконазол, 100 г/л, алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л, ципродиніл, 750 г/кг. Проти кучерявості листків персика ефективні мідні препарати на основі діючих речовин: сульфат міді, 740-770 г/кг, гідроксид міді, 538 г/кг,  та інші.

Багатоїдні шкідники. За прогрівання ґрунту гусениці підгризаючих совок, личинки травневих хрущів, чорнишів, коваликів (дротяники і несправжні дротяники), хлібних жуків  переміщуватимуться у верхні його шари. Скрізь ймовірна істотна шкода ярим зерновим, сходам цукрових буряків, соняшнику, інших просапних культур, картоплі. За встановлення середньодобової температури 8-12ºС розпочнеться вихід з ґрунту жуків сірого довгоносика, які до з’явлення сходів соняшнику, буряків, кукурудзи зосереджуватимуться на минулорічних полях зазначених культур. За відсутності кормової бази, заселятимуть крайові смуги суміжних посівів колосових культур.

 

Прочитано 44 разів
Детальніше в цій категорії:
« Подбаємо про майбутній врожай!

Адреса

14034, м. Чернігів,
вул. 1-го Травня, 180

Графік роботи

Понеділок-Четвер 8:00-17:00
П'ятниця 8:00-16:00

Контакти

(04622) 3-01-19
(0462) 678-613
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Цілодобова гаряча лінія

044 364 77 80
050 230 04 28

Урядова гаряча лінія

1545


Введіть Вашу e-mail адресу:

Please publish modules in offcanvas position.

ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Офіційний портал