Вівторок, 10 березня 2020 10:41

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Чернігівської області у весняний період 2020 року

На протязі зимового періоду поточного року загалом утримувалась тепла погода, яка порушувала зимовий спокій озимих культур. Місцями короткочасно утворювався сніговий покрив, який під дією плюсових температур сходив з полів. Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих знижувалась до 0-4° морозу і не була загрозливою для озимих культур. Озимі культури протягом вищезазначеного періоду переважно перебували у стані неглибокого спокою.

У 2020 році фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в області визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідливих організмів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави.

Наростання позитивних температур сприятиме повсюдному виходу хлібних клопів. Головним шкідником зернових колосових культур залишатиметься клоп шкідлива черепашка, який за прогрівання листяної підстилки виходитиме на її поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16-17ºС і вище перелітатиме у посіви озимих зернових культур. В залежності від погодних умов триватиме міграція клопів у посіви. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховатимуться в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини грунту, під грудочки землі, опале листя тощо.

В теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів.

У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів інсектицидів, їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз. на кв.м.

Вибір інсектицидів для захисту зернових культур у період вегетації має базуватися не лише на знанні їхніх властивостей, механізмів дії на комах чи способів токсикації рослин. Передусім потрібно враховувати видовий склад, особливості розвитку й живлення фітофагів, строки заселення й пошкодження ними рослин.

Хлібні п’явиці заселятимуть озиму й яру пшениці, ячмінь і овес за температури 10-15ºС. За такої ж температури активізуються хлібні блішки, від яких перш за все потерпатимуть молоді, ослаблені рослини ярих зернових колосових культур, зокрема пшениці і ячменю, які ефективно захищають через обробки крайових смуг посівів на початку заселення полів. У фазах сходів - 3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 помахів сачка посіви обробляють препаратами на основі діючих речовин: імідаклоприд, 300 г/л+лямбда-цигалотрин 100 г/л, ацетаміприд, 200 г/кг, лямбда-цигалотрин 25 г/кг та іншими рекомендованими інсектицидами.

У посівах зернових колосових культур розвиватимуться злакові мухи           (переважатиме шведська), які заселятимуть та шкодитимуть передусім  послабленим та зрідженим після зимівлі озимим посівам. Злакові попелиці відроджуватимуться, розмножуватимуться і заселятимуть посіви зернових культур. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які у ярих культур викликають у місці уколу білі, а в озимих - жовто-фіолетові плями. Вірофорні цикадки є переносниками вірусних хвороб.

Повсюдно в посівах, передусім озимих зернових, відновиться розвиток захворювань, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин, уражені борошнистою росою, септоріозом. Проявлятимуться кореневі гнилі. За встановлення оптимальних температур та вологості повітря ймовірно сформуються осередки інтенсивного розвитку зазначених хвороб. Частіше вони виявлятимуться на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном. Під час виходу в трубку хворі рослини захищають через обприскування посівів препаратами на основі діючих речовин:  піраклостробін, 62,5 г/л+епоксиконазол, 62,5 г/л, ципроконазол, 80 г/л+пропіконазол, 250 г/л, пропіконазол, 90 г/л+прохлораз, 400 г/л та іншими фунгіцидами.

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають препаратами на основі діючих речовин:  диметоат 400 г/л, лямбда-цигалотрин, 50 г/л, альфа-циперметрин, 100 г/л та іншими. У посівах відростаючих багаторічних бобових трав розвиватимуться та шкодитимуть різноманітні довгоносики (бульбочкові, люцерновий, конюшиновий), клопи, гусінь совок.

Технічні культури.

Посіви озимого ріпаку хворітимуть на кореневі гнилі, фомоз, альтернаріоз, несправжню борошнисту росу. В подальшому в разі теплої вологої погоди з частими дощами та високої вологості повітря розвиток зазначених хвороб ймовірний від помірного до інтенсивного ступенів.

Рослини ярого ріпаку за прохолодної, дощової погоди та невчасного знищення ґрунтової кірки уражуватимуться чорною ніжкою. За сухої теплої погоди хрестоцвіті блішки пошкоджуватимуть сходи ярої та озимої культури, під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги.

Відбуватиметься пересування звичайного бурякового довгоносика до верхніх шарів ґрунту. За температури повітря 17-27°С спостерігатиметься масовий вихід шкідника. Передбачається значна їх шкідливість. Також сходи цукрових буряків заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. Зазначені умови сприятимуть розселенню з місць зимівлі бурякових блішок, щитоносок, дротяників, несправжніх дротяників.

Потрібно здійснювати постійний нагляд за поведінкою жуків довгоносика, зокрема, на початку заселення посівів цукрових буряків у період сходів – другої-третьої пар листків культури. Збереженість сходів від цього фітофага гарантується за умов використання для сівби цукрових буряків насіння, що оброблене захисно-стимулюючими речовинами.

Розвиток коренеїду залежатиме від наявних ґрунтової інфекції та вологи в ґрунті під час формування сходів, а також якості обробки насіння відповідними фунгіцидними протруйниками, заходів агротехніки, щодо вирощування культури.

У період сходи – 2-3 пари справжніх листків (за перевищення ЕПШ) проти звичайного і сірого бурякового довгоносика, блішок, щитоносок, крихітки, інших слід проводити обробки рекомендованими інсектицидними препаратами.

Ранніми сходами льону харчуватимуться льонові блішки, проти яких на початку заселення крайових смуг поле обробляють препаратом на основі діючої речовини:  зета-циперметрин, 100 г/л.

Плодові культури.

Серйозну небезпеку для плодових дерев і кущів в період розпускання бруньок представляють садові довгоносики. Найбільш поширеними є сірий бруньковий довгоносик і яблуневий квіткоїд, менше букарка та казарка. У фенофазу «оголення бутонів» проводять обприскування плодових дерев і кущів проти довгоносиків.

Небезпечні шкідники багаторічних насаджень, особливо в стадії гусениць, —  молі та листокрутки. Значної шкоди, особливо молодим деревцям, завдають кліщі, які живляться клітинним соком  рослин. Плодово–ягідним культурам шкодять бурий і червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Заселяють вони всі плодові та ягідні рослини (крім жовтого сливового), але віддають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода. Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці. Шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформації листків і плодів, зниження урожайності, морозостійкості. Плодові заселяють зелена яблунева, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листокрутка, грушево-зонтична, чорна вишнева, сливова обпилена попелиці. За вегетаційний період розвивається від 5 до 10 генерацій.

Ще одна група сисних шкідників — листоблішки або медяниці. На зерняткових поширені яблунева та грушева медяниці. В період розпускання бруньок із яєць відроджуються личинки, які зразу приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, які мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4-5 поколінь за вегетацію.

Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12°С сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. Повсюдно заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за стійких температур понад 10°С, а виліт метеликів за суми ефективних температур 90-110°С.

Стабільна плюсова температура повітря сприятиме розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб. Тільки-но бруньки набухають і розпускаються, на молоді листочки осідають спори фітопатогенів. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів необхідно провести захисні заходи на плодових і ягідних культурах у фенофази «розпускання бруньок» – «рожевий бутон». Головне виконати їх своєчасно і кваліфіковано. За умов чергування зволоження й підсихання листків при температурі понад 7°С слід очікувати  розвиток парші яблуні та груші. При температурі 18-25°С і значному насиченні повітря вологою, ймовірний масовий розвиток борошнистої роси. На яблуні в фенофазу «оголення бутонів» проти довгоносиків та на яблуні і сливі, перед цвітінням проти плодових пильщиків застосовують препаратами на основі діючих речовин: тіаметоксам, 240 г/л, дельтаметрин, 250 г/кг, лямбда-цигалотрин, 106 г/л+тіаметоксам, 141 г/л, тіаклоприд, 480 г/л. Сорти яблуні сприйнятливі до парші та борошнистої роси в фенофазу «рожевий бутон» обробляють вдруге фунгіцидами на основі діючих речовин: дифеноконазол, 250 г/л, крезоксим-метил, 500 г/кг, трифлоксісстробін, 500 г/кг, ізопіразам, 100 г/л+дифеноконазол, 40 г/л. Сорти яблуні стійкі до парші, але сприйнятливі до борошнистої роси обприскують зазначеними вище фунгіцидами або застосовують препарати ефективні проти борошнисторосяних грибів. Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують препарати на основі діючих речовин: боскалід, 267 г/кг+піраклостробін, 67 г/кг, пенконазол, 100 г/л, алюмінію фосфіт, 570 г/л+фосфориста кислота, 80 г/л, ципродиніл, 750 г/кг. Проти кучерявості листків персика ефективні препарати на основі діючих речовин: сульфат міді, 740-770 г/кг, гідроксид міді, 538 г/кг, дитіанон, 700 г/кг, дифеноконазол, 250 г/л та інші.

Багатоїдні шкідники.

За прогрівання ґрунту гусениці підгризаючих совок, личинки травневих хрущів, чорнишів, коваликів (дротяники і несправжні дротяники), хлібних жуків  переміщуватимуться у верхні його шари. Скрізь ймовірна істотна шкода ярим зерновим, сходам цукрових буряків, соняшнику, інших просапних культур, картоплі. За встановлення середньодобової температури 8-12ºС розпочнеться вихід з ґрунту жуків сірого довгоносика, які до з’явлення сходів соняшнику, буряків, кукурудзи зосереджуватимуться на минулорічних полях зазначених культур. За відсутності кормової бази, заселятимуть крайові смуги суміжних посівів колосових культур.

Прочитано 79 разів

Адреса

14034, м. Чернігів,
вул. 1-го Травня, 180

Режим роботи

Понеділок-Четвер 8:00-17:00
П'ятниця 8:00-16:00
Обідня перерва 13:00-13:48

Контакти

(04622) 3-01-19
(0462) 678-613
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Цілодобова гаряча лінія

044 364 77 80
050 230 04 28

Урядова гаряча лінія

1545

Подати електронне звернення громадян


Введіть Вашу e-mail адресу:

Please publish modules in offcanvas position.

ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Офіційний портал