ukende

Боротьба зі шкідниками «Оленка Волохата»

Оленка волохата Epicometis hirta Poda із ряду Coleoptera (твердокрилі або жуки) відрізняється значним потенціалом розмноження, шкідливості, характеризується відсутністю спеціалізованих паразитів. Її тіло чорного, майже матового забарвлення, вкрите густими довгими волосками світлого кольору. Надкрила в білих крапочках. Личинка товста, С-подібно зігнута, із невеликою головою та короткими 4-члениковими вусиками. Жуки зимують у ґрунті й рослинних рештках, а також на поверхні ґрунту. Активізація їх відбувається ранньою весною. Масовий літ імаго триває із середини травня і до кінця червня. Саме у цей час вони живляться переважно цвітом різноманітних рослин вигризаючи приймочку, маточку та зав’язь. У весняний період через кілька днів живлення на квітках цих рослин відбувається дозрівання статевої системи самиць, спаровування та яйцекладка. Льотна активність дорослих особин найбільш інтенсивно проявляється в теплі сонячні дні. Упродовж вегетаційного періоду розвивається одна генерація фітофага. Характерним є те, що шкоду насадженням і посівам завдають тільки дорослі особини оленки. Живлення на квітках дерев триває досить довго. Після спаровування самиці залишають крони дерев і мігрують на поверхню ґрунту, утворюють характерні заглиблення, де й відкладають яйця. Плодючість самиць коливається в межах 45–86 яєць, які вона відкладає групами.

Личинки, що відроджуються, залишаються на поверхні ґрунту в листковому опаді, який і споживають. Отже, личинки не завдають шкоди рослинам. Тривалість стадії личинки становить 1,5–2 місяця. По завершенню живлення личинка влаштовує в ґрунті на глибині до 10 см печерку, стінки якої ретельно змочує спеціальним секретом. Це і є своєрідне житло-кокон для личинки, яка заляльковується, тобто перетворюється на лялечку. Восени з лялечок відроджуються жуки, які не з’являються на поверхні ґрунту, а залишаються у ньому зимувати. Таким чином, період діапаузування триває 6–7 місяців. Саме це й є один із критичних періодів у розвитку фітофага.

Живлення імаго оленки волохатої спостерігається в період початку та масового цвітіння трав’янистих рослин, дерев і кущів. Відтак, застосування будь-яких хімічних інсектицидів і більшості біологічних препаратів у такий період заборонено. Проблема боротьби з оленкою утруднюється ще й тім, що саме у цей період спостерігається максимальна льотна активність диких і медоносних популяцій бджіл і стрімко наростає чисельність паразитичних і хижих комах. Крім того, відсутні їх високоспеціалізовані види, які трофічно пов’язані з різними стадіями розвитку оленки, що і є визначальною причиною росту чисельності та шкідливості цього фітофага.  

Існує мабуть єдиний, досить ефективний прийом масового знищення оленки, що ґрунтується на такій особливості її біології, як інтенсивна опушеність імаго густими волосками. Суть прийому полягає у тому, що у період масового заселення оленкою кущів або рослин їх обприскують водою всередині дня, коли жуки найбільш активні. Краплі води концентруються на волосках, унаслідок чого жуки втрачають рухову та льотну активність. Через кілька хвилин їх обтрушують на поліетиленову плівку, збирають і знищують. За високої чисельності шкідника такий прийом необхідно проводити кілька разів на день. Зрозуміло, що цей спосіб можна застосовувати лише у приватних і дачних господарствах.

Ефективний препарат згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні проти цього жука – Каліпсо 480 SC, КС.  Ефективність та безпека застосування препарату гарантується за умови чіткого слідування інструкції та дозування, а також за умови дотримання правил безпечного використання ЗЗР.

ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Офіційний портал